Розчинник для флексодруку

Застосування розчинників для флексодруку в сучасній поліграфії

На промислових поліграфічних підприємствах використовують різні види розчинників для фарб, виготовлених на основі нітрату целюлози. Розчинник – це загальний термін, він поєднує всі рідини та сполучні компоненти, які підходять для використання на підприємствах, що займаються різними видами друку.

Розчинник для флексодруку: склад та основні властивості

Якими ж характеристиками повинен мати цей засіб, якщо він виготовлений за найвищими сучасними стандартами? По-перше, воно не повинно мати різкого неприємного запаху, а також токсичної дії на організм людини.

По-друге, має максимально ефективно розчиняти друкарські фарби на основі нітроцелюлози, не викликаючи їх набухання у процесі друку. Якісний розчинник має нейтральний рівень впливу на друковані форми – це необхідно для запобігання їх передчасному пошкодженню.

Самі розчинники є сумішшю різних хімічних компонентів у певному відсотковому співвідношенні. Стандартну комбінацію компонентів застосовують у процесі підготовки фарби до використання. Окрім флексодруку, розчинники, види яких ми розглянемо далі, також використовують:

як зволожуючий компонент у процесі офсетного друку;

для перевірки рівня в'язкості і того, коли висихає фарба;

для очищення різних типів поверхонь та друкарського обладнання від частинок фарби;

як прискорювач для фарб на водній основі;

на підприємствах лакофарбової промисловості для покращення фізичних та хімічних властивостей лакофарбових виробів.

Як правильно вибрати розчинник для фарби?

Головне, що потрібно знати – гарна фарба має відрізнятися низьким рівнем в'язкості, тільки в такому вигляді вона проходитиме за системою і не засмічуватиме її. Якщо рівень в'язкості недостатній, насиченість кольору готових друкованих виробів буде незадовільною, також виявляться інші види недоліків, пов'язані з розтіканням точок після друку.

Поєднання компонентів у розчиннику у вигляді 20% пропил ацетату і 80% пропілового спирту зовсім не випадково, хоча воно і дорожче, ніж аналогічне відсоткове співвідношення ізопропанолу та етилового ефіру оцтової кислоти в розчиннику. Саме таке поєднання компонентів дозволяє засобу мати поліпшену розчинну здатність, а також відрізнятися менш інтенсивним і неприємним ароматом, ніж етанол.

Якщо ж щільність розчинника змінилася – стала меншою або більшою, це свідчить про наявність у ньому води чи інших домішок, а це не є нормою. При виборі розчинника дуже важливо звертати увагу на вміст води, її має бути не більше ніж 0.2 %. Вся справа в тому, що велика кількість летких компонентів в розчиннику фарби призводить до того, що при високій вологості повітря друкований шар настільки охолоджується, що на ньому з'являється конденсат. Виправити цей недолік розчинника можна за допомогою етоксипропанолу - компонента, який добре вбирає вологу.

Дуже важливо дотримуватись правильного балансу компонентів у розчиннику фарби. Чому? Наприклад, якщо розчинник містить зайву кількість оцтової кислоти, це може призвести до пошкодження і повної несправності друкарського обладнання. Більше того, погіршується загальна якість друку.

Розчинники в поліграфії: як вони впливають основні властивості друкарської фарби?

Для прискорення процесу сушіння фарби після друку використовують пропіловий ефір або етиловий ефір оцтової кислоти. Їхні хімічні властивості максимально близькі до показників етилового спирту. Також вони безпосередньо впливають на ступінь розтікання фарби та підвищують загальну якість растрового друку.

Перед тим, як розчинник купити і почати його використовувати, важливо враховувати ступінь змочування (поверхневого натягу) різних видів поверхонь фарбами. Наприклад, для спиртів та ЕА цей показник дорівнює 24. Винятком є тільки ізопропіловий ефір оцтової кислоти та ІПС – для цих компонентів показник дорівнює 21. Це означає, що вони забезпечують:

максимальне змочування усієї поверхні;

розтікання крапки;

відмінний вихід із осередків;

ліквідація сивини на плашках;

нормальний рівень розтікання малоактивованих плівках.

Для етилового та монометилового ефіру пропіленгліколю цей показник дорівнює 28, вони забезпечують тонкі переходи фарби у кольорах, а також підвищують якість друку за допомогою растрових зображень – великих та дрібних. Більше того, їх застосування гарантує практично повну відсутність розтікання фарби після її нанесення на різні види матеріалів.

Як сповільнювач для фарб на основі спирту, клеїв та інших видів лакофарбових матеріалів, крім вищезгаданих хімічних речовин, використовують також моноетиловий ефір етиленгліколю та бутанон. Використовувати бутанон потрібно з урахуванням виду фарби, а також аромату цієї речовини, що нагадує запах ацетону.

Правильне співвідношення розчинників дозволяє використовувати фарби для одержання стабильно якісного друку.