Перець червоний пекучий

Однорічна рослина, що виростає до 60 см., має гіллясті стебла, листя у формі еліпса у великі квітки, які бувають білими і злегка сіруватими з фіолетовими цятками. Те, що це культурна однорічна рослина, відоме всім городникам. А ось про те, що це насправді ягода. Це пояснюється тим, що плоди пекучого перцю являють собою ягоди, що мають малосоковий оплодок, форма якого може бути як кулястою, так і хоботоподібною. Колір ягід – від червоного та жовтого – до оливкового та чорного. Червоний гострий перець має сильний пряний аромат. Смак такого перцю може бути гострим, пряним або дуже пекучим. Така різниця залежить від рівня вмісту фенольного з'єднання капсацину, який відсутній у болгарському перці. Деякі сорти червоного перцю (а їх близько 2000) пекучі до такого ступеня, що можуть викликати подразнення шкіри від одного тільки дотику. Корисні властивості червоного пекучого перцю Плоди перцю містять багато жирних та ефірних масел, а також барвники, віск, вітаміни А, В1, В2, В3 В6, В9, С, Е, К, РР, холін. Окрім вітамінів, у червоному перці є макро- та мікроелементи: калій, фосфор, магній, кальцій, натрій, мідь, залізо, селен, цинк, марганець. Пекучий перець – надійний засіб за відсутності апетиту. Для підвищення апетиту найкраще приймати спиртову настоянку плодів перцю пекучого у дозуванні по 10-15 крапель до їди. Тільки дана настойка протипоказана людям, які страждають на ниркову недостатність, захворюваннями шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи. Червоний перець має бактерицидні властивості, тому він особливо ефективний при розладах кишківника. Мазі, втирання та настойки для зовнішнього застосування із пекучого перцю хороші при ревматизмі, артриті, поліартриті, міозитах, подагрі та катарі верхніх дихальних шляхів. Для приготування мазі на одну частину настоянки пекучого перцю потрібно три частини олії. Ця мазь допомагає при легких обмороженнях. Протипоказання Червоний пекучий перець не варто вживати в їжу людям, які страждають на серцеві захворювання (аритмія, стенокардія, гіпертонія), виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки, хворобами печінки та нирок. Застосування червоного пекучого перцю в кулінарії Стручки червоного перцю додають у процесі консервування овочів. Молотий пекучий є одним із компонентів у суміші спецій карі. З подрібнених консервованих плодів пекучого перцю готують чи не найгостріший соус «табаско». Гострий перець дуже популярний у кухні Південної Америки та Мексики, де його використовують у супах, рибних, м'ясних, овочевих стравах, а також блюдах з яєць. Оскільки пекучий червоний перець це пряність, а не приправа, слід його додавати в процесі приготування страв, а не після. В ідеалі – за 5-10 хвилин до готовності. Існує два основних види пекучого перцю – овочевий та кайєнський. Кайєнський являє собою світло-оранжеві плоди, в меленому вигляді він також світліший за свого «конкурента». Овочевий перець – червоного кольору, він має більш пекучий смак та сильний аромат. Як уже говорилося вище, це пояснюється рівнем вмісту капсаїдину. Але і тут можна схитрувати: щоб зменшити майбутню «пожежу в роті», перед додаванням перцю до страви, у нього видаляють насіння і прожилки. Однозначно, без пекучого перцю кухня стала б прісною. Причому гострий перець гарний не лише як приправа. Той же червоний перець чилі використовують практично у всіх станах: свіжому, смаженому, тушкованому та консервованому. У овочевих стравах та для консервації частіше використовують стручки червоного перцю. А ось для виготовлення салатів, кефіру, супів сушений перець перемелюють і додають у ці продукти.