Неоміцину сульфат

Латинська назва – Неомусіні sulfаs. Брутто-формула - С23Н46N6О13. Зовнішній вигляд – аморфний порошок, який буває чисто-білого та жовтувато-білого кольору. Молекулярна вага – 614,644 г/моль. Сульфат неоміцину – це антибіотик дій широкого спектру, протимікробний засіб, що є сумішшю сульфатів органічних основ, які продукуються актиноміцетами Strертомус frаdiае та іншими спорідненими мікроорганізмами. Cульфат неоміцину активний у відношенні багатьох грампозитивних і грамотрицательних мікроорганізмів, включаючи резистентні до інших антибіотиків (стрептоміцин, пеніцилін, тетрацикл. На віруси, патогенні гріби, а також анаеробну флору даний препарат не діє. Розвитковість мікроорганізмів до неоміцину розвивається повільно в невеликій ступені. Не інактивується запальними екзаменаторами, шлунковим соком, фермерами. При перепаральному введенні сульфат неоміцину майже не впроваджується, виявляючи місцеву дію на мікрофлору кишківника. Виводиться з організму, в основному, з сечею і калом. Показання до застосування Сульфат неоміцину призначають для внутрішнього застосування при наступних захворюваннях: пастерелез, колібактеріоз, гастроентероколіти та інші захворювання шлунково-кишкового тракту бактеріальної етіології. Інфекції шкірного покрову, спричинені переважно стафілококом і ешеріхією. Побічні ефекти та протипоказання При пероральному прийомі даного препарату можуть виникнути алергічні реакції, рідке випорожнення, блювання, нудота. Дуже тривалий прийом неоміцину може спричинити розвиток кандидозу. Даний препарат протипоказаний при нирковій недостатності та захворюваннях нирок, а також слухового нерва. Неоміцин слід змішувати з іншими антибіотиками, приймаючи їх паралельно.